Я знаю, що робити в кар’єрних питаннях. Але як мені почати конкретно діяти, тут велике питання?

При консультуванні молоді часто можемо зіштовхуватись з тим, коли підліток розповідає, що має думки, куди йому рухатись в професійній сфері, знаючи, що робити. Але далі думок справа не пішла, бо ніякої дії не було зроблено. І що тут робити, яку стратегію обрати, щоб на рівні дій пішов процес із першими результатами?..

Можна побудувати взаємодію з питань профорієнтації  із підлітком за певним алгоритмом.

“Знання”+”Маленькі кроки”+”Підтримка”+”Практика” ⇒ Дія (застрягання на рівні дій).

Розглянемо більш детальніше:

І. Провести аналіз, підкріпивши знаннями та розумінням

1. З’ясувати справжню причину блокування, провести аналіз блокування:

- психологічні бар'єри: страх невдачі (часто бояться, що не впораються з вибором, завданням);

- відсутність мотивації: знають, що робити, але не відчувають ”поштовху” для дії;

- низька віра у власні ресурси: можуть недооцінювати свої здібності, що не веде до дій;

- відсутність конкретного плану: абстрактне “Я знаю, що роботи” не веде до конкретних дій;

- перенавантаження/неорганізованість: коли завдання може здаватись великим або загальним і не конкретним;

- зовнійшній тиск (батьки, школа, тренери та інші оточуючі люди).

При цьому можна задіяти вправу “Що заважає мені почати прямо зараз?”

2. Пояснювати механіку “знаю, але не роблю”

Варто простими словами роз’яснювати, що:

- мозок обирає комфорт замість розвитку;

- невизначеність = страху - веде уникнення.

Будь-яка своя професійна “дія” запускається маленькими кроками, а не лише мотивацією, не лише тільки своїми думками і мріями, які залишаються не реалізованими, бо не робились кроки до втілення. Також прояснюємо, що це є нормалізацією стану, що це не лінь, бо так влаштована психіка людини.

3. Чітке формулювання запиту/завдання

Обговорюємо той факт, що навіть, коли потрібно робити щось, то варто записати конкретну мету зрозумілою для себе мовою.

Наприклад, замість “я хочу почати вчити юриспруденцію” - на “я 30 хв щодня приділяю навчанню онлайн курсу з юридичної теми”.

Це спрощує початок до конкретної дії.

ІІ. Зробити маленькі кроки до великої дії

1. Розбити завдання на малі кроки із дедлайнами та структурувати:

- розділити завдання на конкретні дії, бо починати з маленьких кроків набагато легше, тому метод “міні-досягнень” добре себе зарекомендував;

- встановити короткі терміни для перших етапів: дедлайни стимулюють початок дії, тому варто окреслити послідовність дій на короткий період (сьогодні-завтра-тиждень);

- використовувати візуальні інструменти: чек-листи, дошки, які показують прогрес.

Наприклад, ціль - хочу бути в ІТ. Це абстрактно. Доречно допомогти перевести в конкретику: не вивчити програмування і бути в ІТ, а пройти 1 урок навчання, побути в середовищі спеціалістів з ІТ.

2. Забезпечити підтримку, зворотний зв’язок та внести емоційне підкріплення:

- регулярні короткі зустрічі або спілкування (переписування в месенджерах) можуть передбачити блокування на ранньому етапі;

- працювати з внутр.діалогом: наприклад, найчастіше в підлітків можна почути з “я не зможу” або “ще не готовий(-ва)” на вправу “я пробую”, “помилки - це частина навчання”, “я в процесі і виконую”;

- давати зворотній зв’язок та щиро підтримувати, що зменшує відчуття самотності та страху

3. Використовувати техніки  подолання внутрішнього опору:

- можна задіювати принцип “5 хв” (почати роботу всього на 5 хв, щоб пройшов психологічний бар’єр);

 -візуалізація та уявні репетиції: підліток може уявляти, як починає виконувати якусь певну дію і які саме робить кроки для свого успішного старту;

- допомагаємо переформулювати страхи в конкретні завдання.

Наприклад, замість фрази “мені страшно, що не вийде” - в “перш, ніж закінчити, я спробую один конкретний крок для цього”.

III. Підтримувати на шляху майбутньої кар’єри

Дієво застосовувати мотиваційні техніки з підлітками:

- обговорити, як перший маленький крок зблизить до важливої професійної цілі людини;

- фокусуватись на тому, що початок - це рух вперед, а далі потрібне структурне виконання;

- додавати емоційне підкріплення: похвала чи визнання навіть невеликих досягнень;

- виявляти, які є внутрішні мотиви. Тобто, допомагати підлітку зрозуміти, що саме “мотивує” його в конкретній справі;

- дотримуватись “принципу починати з інтересу”, бо якщо дія відбувається із зацікавленості, то будь-який старт почненься легше та швидше;

- давати можливість візуалізувати успіх та наслідки бездіяльності.

Наприклад, застосовуючи вправи “де буду через рік, якщо почну (не почну)...” - це формує важливість усвідомлення початку до процесу “дії”.

ІV. Важлива складова - практична реалізація:

- робити фокус на практику: замість чисто теоретичних обговорень додавати та створювати ситуації з практичної реалізації в професійному житті людини;

- додавати рольові або симуляційні ігри, де можна моделювати ситуації працевлаштування або вибору кар’єри, де підліток відчуває себе безпосередньо залученим;

- додавати структурованості та системності (конкретна задача на виконання, час виконання тощо);

- розглядати предметно зацікавлені напрями або конкретні професії з функціоналом, додавати спілкування людей із професії та інше.

Переконана, що ролі вчителя та контролера у профорієнтаційних питаннях з молодю не діють. А натомість ролі ментора, партнера допомагають зменшити психоемоційний опір, допомагають бути на рівних. Застосовуючи не тиск, примус, а м’яке підсвітлення, розширення кругозору та спектру можливості дають чудовий результат, де місцю є логічність та поступова дія. Сучасні умови показують, що варто бути певним фасильтатором дій, додавши кар’єрного консультанта із кар’єрним коучом та психологом.  І пропрацювання всіх блоків веде до системної усвідомленої дії, де підліток починає конкретно робити не тільки вибір, але і докладати до цього зусиль. Для нас, спеціалістів, що працюють із молодю у їх кар’єрних питаннях, варто поєднувати мотиваційні техніки зі плануванням (структурністю), бо мотивація може сьогодні бути, а завтра зникнути, а додавання структурованості та чіткості дають очікувану “дію”.

Інна Карпусенко, 

сертифікована кар’єрна консультантка/коучиня, фахівчиня із профорієнтації, тренерка